Органічні та мінеральні добрива

В даній статті ми розповімо вам про правильне внесення органічних та мінеральних добрив.  

Отже що ж таке органічні добрива?

Компост

це своєрідна суміш, яка створена з опалого листя, скошеної трави, дерев'яної золи, та торфу, та харчових рештків. Дозріває така маса десь близько одного року, для того щоб використовувати компост як добриво він має стати однорідним та крупинчастим. Таке удобрення використовують зазвичай під овочеві польові культури, картоплю, або  кормові коренеплоди наприклад буряк.

Гній його називають ще (перегній)

Це вид добрива який є післядією тваринного світу корів чи свиней він має вміст фосфору, калію, азоту, вапна, сірка, кремнію, магнію, молібдену, хлору та ще багато інші корисних мікроелементів. Складова частина гною не постійна, вона безпосередньо коливається та залежить від того з якого виду він тварин, від корму та способу його зберігання. Середня норма внесення перегною становить від 30 до 40 (т/га). Овочеві культури та силосні види культур потребують його в більшій кількості.

Сидерати

Вони позитивно можуть впливати на вологоємність грунту та його структуру, а також вони збагачують грунт на рівні з перегноєм, сидерати також містять великий вміст мікроелементів. Рослини, які використовуються, як сидерати це бобові рослини, гірчиця, віка, горох.

Пташиний послід 

Це вид добрива має вміст фосфору, азоту та калію навіть набагато більшу кількість а ніж перегній. Добриво пташиний послід є висококонцентрованим добривом. Вносити таке добриво можна як в сухому вигляді так і в розведеному вже вигляді. Дозування для внесення в сухому його вигляді коливається від 4 до 7 т/га. Для того щоб внести пташиний послід в розведеному вигляді тобто рідкому  необхідно робити маточний розчин.

Мінеральне добриво

Мінеральне добриво має в основні три найнеобхідніших мікроелементи це мікроелемент азоту, фосфору та калію.

Азотними добривами можна вважати аміачну селітру, сечовину, амофоску, натрієву селітру.

Калійними добривами є хлористий калій, калієва селітра та калій сірчанокислий.

Фосфорними добривами вважається подвійний суперфосфат, калій суперфосфату та борошно фосфоритне, монокалійфосфат. 

Даний вид добрив забезпечує правильні процеси розвитку рослини, їхню стійкість до процесу захворювання, а також до несприятливої погодної умови. Але всі ці елементи живлення легко вимиваються з грунту, якщо були затяжні дощі. Тому їх внесення потребує певного повторного внесення під час вегетаційного розвитку вашої рослини.

Пропонуємо вам приклад для розрахуванняя  дозування внесення цих добрив за вегетаційний період.

Для того щоб ви правильно розрахували дозування, вам необхідно враховувати буде рекомендовані норми внесення мікроелемента, а також його відсоткові плказники вмісту у складі добрива.

Ось дана формула: Н×100÷П=Д

• (Н) це площа для внесення добрива
• (П) це процент вмісту мікроелементу в добриві
• (Д) це доза, яку необхідно буде внести

Візьмемо для прикладу такий розрахунок: необхідно наприклад внести вам аміачну селітру на городню ділянку площа якої складає 20 (м2). Виходячи з даного що аміачна селітра є азотним добривом, яке має в складі 34 відсотків азоту. 

Отже будемо розраховувати за цією формулою:

Д = (200÷34)×100 = 588

На 20 м2 необхідно внести 588 г селітри.

Терміни внесення в грунт добрив

Основний період - внесення добрива до початку сівби.

Посівний період - внесення добрива під час посіву.

Вегетаційний період - внесення добрива під час вегетації рослини.

Мета внесення до посівного періоду, це забезпечення рослини всіма поживними мікроелементами та речовинами на весь її вегетаційний період. Адже внесені добрива які потрапили до кореневої частини будуть підживлювати рослину поступово. Таким чином рослина отримуватиме речовини з грунту і рослина, може постійно їх споживати. Вносите добриво таким методом необхідно за 1 чи 2 тижні до початку посіву чи посадки, ці добрива мають пролонговану дію і будуть підживлювати рослину на протязі певного періоду.

Правила внесення гною та компосту:

• Обидва цих добрив повинні бути на момент внесення гарно перепрілими.
• Уникати попадання гною на кореневу частину рослини, щоб рослина яка має ніжні корені не згоріла.
• Вносити гній необхідно не частіше ніж 1 раз на 4 роки на одну й ту саму ділянку.

Також пам'ятайте якщо ви використовуєте золу для підживлення то необхідно враховувати її властивості на нейтральному та лужному грунті, вона розкислює середовище грунту.

І також під час закладання добрива необхідно робити у вологий шар грунту в зону кореневої частини рослини на глибину від 15 до 25 (см) бо якщо ви їх закладите у верхній висушений шар грунту, вони не дадуть вам бажаного результату для вегетаційного росту вашої рослини.